ПОДВІЙНА ЗАГРОЗА. ЕРЛІХІОЗ І БАБЕЗІОЗ –ВСЕ ЧАСТІШЕ ПЛІЧ-О-ПЛІЧ.

ПОДВІЙНА ЗАГРОЗА. ЕРЛІХІОЗ І БАБЕЗІОЗ –ВСЕ ЧАСТІШЕ ПЛІЧ-О-ПЛІЧ.

Весна – пора пробудження природи, розпускання дерев і квітів, яскраво-зеленої трави, теплих поривів вітру, довгоочікуваних прогулянок зі своїми улюбленцями на галявинах, у лісах, а також період «розквіту» трансмісивних захворювань (інфекційні та паразитарні хвороби, збудники яких передаються членистоногими). До групи таких недуг, належать: бабезіоз, ерліхіоз, дирофіляріоз, анаплазмоз, бореліоз, гемобартонельоз, рикетсіоз тощо. Ми з Вами у цій статті розглянемо БАБЕЗІОЗ (або як ще його називають піроплазмоз) та ЕРЛІХІОЗ.
Таке рішення є невипадковим, адже ці два представники пори «трансмісивної весни» собак з’являються ще з січня місяця, що дуже добре відомо ветеринарам та господаря чотирилапих друзів. Давайте розглянемо детальніше.


Бабезіози – група облігатно-трансмісивних протозойних кровопаразитарних хвороб тварин, збудниками яких є одноклітинні організми. Сюди відносяться декілька видів збудників, котрі викликають розвиток хвороби у жуйних тварин, коней, свиней, а також у м’ясоїдних. У собак бабезіоз може викликати B. canis, B. gibsoni, B. vogeli, B. conradea, причому першим двом відводиться особлива роль в нашому регіоні.
Розвиток бабезій відбувається в організмі тварини і кліщів-носіїв. Зараження перших проходить під час ссання крові кліщами, що разом із своєю слиною інокулюють у кров собаки збудник. Попавши у кров’яне русло, бабезії починають активно «заселяти» еритроцити (червоні кров’яні тільця, котрі переносять необхідний для життя кисень) і розмножуватись в них.
Так розпочинається інкубаційний період, що в середньому триває від 10 днів до 3-х тижнів. Це безсимптомна, але разом з тим небезпечна фаза недуги: тварина клінічно виглядає здоровою, власник нічого не підозрює, а тим часом піроплазми захоплюють все нові і нові червонокрівці. Ось тому закликаємо усіх господарів бути більш пильними у цей період за своїми улюбленцями і, виявивши кліща, ретельно стежити за самопочуттям улюбленця. Підступність недуги полягає у неспецифічності симптомів: насамперед це раптовий, незрозумілий «сум», апатичність, сонливість, а далі й розлади травлення (діареї, блювоти), пришвидшення частоти дихання, і все це супроводжується підвищеною температурою – понад 40С (за класичних випадків), а при затягуванні візиту до лікаря – додається ще й ниркова та печінкова недостатності, що можуть призвести до летальних наслідків.
Не менш небезпечним виступає ерліхіоз – трансмісивна інфекція, яку викликають внутрішньоклітинні паразити роду Ehrlichiae. Подібно до бабезіозу, зараження тварини також відбувається через укус кліщів з наступним попаданням збудника у кров тварини. У собак описано види ерліхій, що «оселяються» в гранулоцитах, моноцитах та тромбоцитах. Існує декілька видів цього паразита. Етіологію моноцитарного ерліхіозу собак пов’язують із E. canis і E. chaffensis , гранулоцитарного з інфекцією E.phagocytophila і E. platus.
Інкубаційний період складає 8-20 днів. Клінічні симптоми ерліхіозу у собак відрізняються в залежності від форми протікання захворювання.

Так, гостра форма характеризується апатією, сонливістю, лихоманкою, частковою або повною відмовою від їжі. Протягом цього періоду мікроорганізми разом з кров’ю заносяться й інтенсивно розпочинають розмножуватися у селезінці, лімфатичних вузлах і червоному кістковому мозку. Через певний час гостра фаза переходить у субклінічний перебіг, за якого у крові собаки збудник присутній, але клінічні прояви відсутні. У таких тварин спостерігається порушення зсідання крові, анемія, задишка, тахікардія.
Підступність ерліхіозу полягає в тому, що, не маючи адекватної імунної відповіді з боку організму, захворювання переходить у хронічну форму, котра практично є невиліковною і супроводжується ураженням лімфатичних вузлів, неврологічними симптомами, ураженням нирок, поліартритами, руйнуванням червоного кісткового мозку.
В наш час відомо ареал циркуляції ерліхій та бабезій – це практично усі континенти, за винятком Антарктиди.
Важливо знати, що бабезіоз з ерліхіозом можуть протікати одночасно, паралельно. Про можливість поєднання цих інфекцій можна дізнатися з великої кількості літературних джерел, та працівникам нашої клініки випала нагода особисто зіштовхнутися з такими пацієнтами, в яких була виявлена т. зв. «мікс-інфекція» – шляхом імерсійної мікроскопії ідентифіковано збудника бабезіозу і ерліхіозу в одному мазку крові. Для нас це була досить шокуюча і тривожна новина, адже таким чином ускладнився й перебіг хвороби. В таких пацієнтів ми спостерігали стійку гіпертермію, нерегеративну анемію, різку лейкопенію, тромбоцитопенію, що свідчать про тяжке пригнічення діяльності червоного кісткового мозку («фабрики крові»), крім цього подекуди відзначалися ознаки порушення нервової діяльності – судоми, ступор.
Завдяки професійності наших лікарів та наявності власної лабораторії, наполегливості власників та слухняності пацієнтів на даний час вдається стримувати це небезпечне поєднання, але хто-зна, як ситуація буде змінюватись надалі?
Автор – Регіна Трофім`як.