27лютого

“Нирки не місце для каміння” – сечокам’яна хвороба котів

Останнім часом все більше і більше тварин потрапляють на прийом до ветеринара з симптомами сечокам'яної хвороби (СКХ). Це одне з найпоширеніших захворювань серед домашніх кішок та котів.

Під терміном сечокам'яна хвороба або уролітіаз розуміється утворення сечових каменів або піску в нирках, сечовому міхурі та їхнє затримання в просвіті сечоводів і уретрі. Сечові камені зустрічаються у всіх домашніх тварин, але частіше у котів і собак. Величина їх варіює - від просяного зернятка до розміру крупного волоського горіха. Вони можуть бути також різної форми.

Почувши такий вердикт лікаря, власники зжахом ставлять питання: "Це дуже небезпечно? Мій кіт житиме?". Відповісти на ці і інші питання стурбованих господарів ми постараємося в нашій статті.

СКХ хворіють частіше коти, причому в основному міські. Вона буває у тварин різного віку, навіть у котів, яким всього лише рік, а також у віці від 2 до 6 років та старше.

У власників кішок і котів існує безліч теорій з приводу причин цього захворювання. Одні стверджують, що причина у неправильному догляді за вихованцем, інші пов'язують СКХ з годуванням сухими кормами, треті нарікають на ветеринара, який порадив каструвати їхніх улюбленців. Сьогодні ми постараємося відповісти на ці питання і довідатися, що з вище переліченого - правда, а що ні.

Але нажаль, однозначної відповіді на те, що є причиною виникнення СКХ бути не може. Однак всі згідні, що виникає вона через перенасиченість сечі тварини мінеральними речовинами (магній, фосфор і ін.), підвищеного або, навпаки, зниженого рівня кислотності сечі, а також внаслідок високої її щільності, викликаної недостатнім споживанням води.

На сьогоднішній день встановлено, що можливими сприяючими чинниками для появи камінців в сечі є:

-генетична схильність,

-раціон тварини (наприклад велика кількість риби, мало води)

-спосіб життя (нерухомість, ожиріння)

-стать (особливості будови сечостатевої системи)

-кастрація

-інфекційні агенти

-системні захворювання

У кішок таких порід, як перси (особливо блакитного, кремового і білого забарвлень), довгошерстих є генетична схильність до СКХ.

Найбільші помилки власників, що часто зустрічається і є суттєвим у виникненні СКХ: годування незбалансованими раціонами, недостатня кількість питної води, несприятливі чинники екології і навколишнього середовища.

На жаль, багато господарів часто не можуть зрозуміти той факт, що кіт - це не людина і що потреби організму у нього зовсім інші. Продовжуючи годувати свого улюбленця людською їжею, вони день за днем наближають тварину до СКХ. Річ у тім, що домашня їжа, якою б вона не була свіжою і якісною, не може задовольнити всі щоденні потреби котячого організму. Адже щодня тварині необхідно отримувати білки, жири, вуглеводи, вітаміни і інші поживні речовини в оптимальних, зважених пропорціях. До того ж наша з Вами їжа завжди підсолена, а це зайві мінерали які кішка в природі отримувати і не збиралася. Приведемо простий приклад: 100 г улюбленого всіма котами минтаю містить 17 мг магнію, тоді як добова норма цього елементу не повинна перевищувати 8-10 мг, що в 2 рази менше. Магній же є будівельним матеріалом для кристалів в сечовому міхурі тварини. Навіть не будучи фахівцями котячої дієтології можна побачити різницю. І це стосується всіх поживних речовин. Неправильне годування приводить до дисбалансу в організмі тварини, а це прямий шлях до СКХ.

Ще однією поширеною помилкою є думка власників, що тварина сама знає, скільки їй потрібно з’їсти. Але ж коти, як і люди, мають шкідливі звички. Сидячи удома цілий день, ваш улюбленець із задоволенням навідуватиметься на кухню і ласує "дбайливо" залишеною йому їжею. Таке безладне та ненормоване живлення і приводить до перегодовування, а воно, у свою чергу, веде до ожиріння, порушення обміну речовин і, врешті-решт, до СКХ.

Слід особливо зупинитися на упередженні споживачів в тому, що розвитку СКХ нібито сприяє годування сухими кормами. Багаторічні спостереження показують, що тварини, котрі не вживають сухий корм, схильні СКХ практично в тій же мірі, що і тварини, які його вживають. Це ж саме стосується тварин, що отримували змішане харчування (готовий корм із натуральною їжею). Таке твердження помилкове, оскільки при дотриманні режиму годування готовими кормами, раціони є ідеально збалансованим харчуванням.

У переважної більшості тих кішок та котів, що хворіють СКХ спостерігається надмірна вага - ожиріння або вони були кастровані чи стерилізовані, їх відносять до “групи ризику”. Ці два чинники зв'язані безпосередньо: справа в тому, що після кастрації тварина може стати менш активною, тому колишній об'єм харчування (калорійність) призведе до ожиріння, порушення обміну речовин і, як наслідок, СКХ. Це зв'язано, ймовірно, з тим, що надлишок будь-яких кормів зрештою приводить до підвищеного навантаження на нирки, котрі непристосовані до утилізації великої кількості продуктів розпаду поживних речовин, що у результаті може зумовлювати утворення камінців. Важливо розуміти: до СКХ призводить будь-яке ожиріння, а не тільки те, що розвинулося після кастрації, оскільки будь-яке ожиріння супроводжується порушенням обміну речовин.

Що стосується правил догляду, то важливо, щоб господар стежив за наявністю у кота достатньої кількості питної води. Вода повинна споживатися ним в достатній кількості. Це правило найактуальніше при годуванні сухими кормами - в цьому випадку кіт повинен випивати води в 3 рази більше, ніж він з'їдає сухого корму. Якщо тварина мало п'є, то слід або розмочувати сухий корм, або відмовитися від даного типу годівлі. Оскільки вода запобігає підвищенню концентрації сечі, тобто підвищення ризику до утворення камінців. Слід також регулярно мити туалет тварини. Як відомо, коти - великі чистьохи, і, поки їхній туалет не засяє чистотою, вони можуть цілий день кружляти біля лотка, так і не зробивши свої «справи». Затримка сечі в сечовивідних шляхах створює сприятливі умови для утворення в них кристалів різних солей.

Домашні коти, що живуть в «чотирьох стінах» наших квартир, мало рухаються – це факт. Всі розваги для них – дійти декілька кроків до миски з їжею, та посидіти на підвіконні і подивитися, що ж відбувається на вулиці? Знайома картина.:-) Котик добре їсть делікатеси, мало рухається, буває навіть лінь сходити на лоток і в сечовому міхурі кристалізуються солі, формуються сечові камені. Така ситуація може зріти місяці і навіть роки, а власник і не підозрює, що його тварина потребує допомоги.

Необхідно відзначити, що у котів діаметр просвіту уретри в три рази вужчий, ніж у кішок, окрім цього вона довга, що пояснює чому у котів ця хвороба виникає найчастіше. Кристали солей фосфору і кальцію, котрі накопичуються в сечі випадають, що приводить до спазмів і затримки сечовиділення, з подальшим виникненням інфекції сечовивідних шляхів і розвитком гострої ниркової недостатності. Тому це обумовлює частіший прояв СКХ, її важчий перебіг та складніше лікування саме у котів.

Отже, захворювання полягає в тому, що в сечовивідних шляхах кота утворюються кристали різних солей. Вони, як правило, не доставляють тварині неспокою і частково виводяться із сечею. Візуально це не проявляється. На цій стадії СКХ можна виявити лише лабораторними дослідженнями сечі.

Зовнішній прояв хвороби залежить від форми, розмірів і місце розташування каменів. Захворювання може не виявлятися зовні, якщо камені не закупорюють просвіту уретрального каналу, не мають гострих країв. Іноді при проведенні обстеження у тварин виявляли крупні камені, більше двох сантиметрів в діаметрі. Час утворення такого каменя не менше півтора року. Проте за цей період ніяких скарг і ознак захворювання не спостерігалися.

Однак дрібні кристали з часом утворюють крупніші камінчики, які ранять слизову оболонку сечовивідних шляхів. Це викликає запальні процеси у сечовому міхурі. Тоді з’являються перші підозри на СКХ - часті позиви до сечовипускання, яке стає утруднене – кіт починає часто ходити в туалет, невеликими порціями, іноді в недозволених місцях, при цьому тужиться, часто приймає відповідну позу, а сеча при цьому виділяється дуже слабким струменем, часто з кров'ю, часом зовсім припиняється. Побачити кров в сечі очима не завжди вдається. Сеча часто містить дрібний пісок. Конкремент може перекрити просвіт сечовивідного каналу – в цьому випадку ваш улюбленець зовсім припиняє відвідувати туалет.

У жодному випадку не можна ставити діагноз, а тим більше лікувати захворювання самостійно, оскільки схожі симптоми можуть спостерігатися і при інших котячих недугах. Якщо ви відмітили у вашого улюбленця подібні симптоми - негайно ведіть його до лікаря. Тільки він, провівши відповідні процедури, поставить вірний діагноз і призначить правильне лікування.

В кожному випадку лікування підбирається індивідуально, враховуючи стать, вік тварини, ступінь ураження, наявність супутніх захворювань, і обов'язково повинно спиратися на докладну діагностику.

Якщо у Вашого улюбленця СКХ, то після усунення запального процесу, прийняття усіх мір по зняттю болю, виведення сечі із переповненого сечового міхура після її затримки (лікарі проводять постановку катетера) важливо спільно з лікарем лікувати ті порушення обміну речовин, які приводять до утворення камінців у сечі. Це і спеціальні дієти і ліки, які стимулюють утворення сечі.

У разі розвитку хвороби слід забезпечити котику особливе годування і правильний догляд. Потрібно перейти на менш калорійну їжу, спеціально призначену для котів, що захворів на СКХ. Як саме годувати обраним кормом, можна запитати у Вашого лікаря, дізнатися з інструкцій, які завжди розміщують на упаковках надійні виробники.

Найбільш правильним підходом до проблеми сечових каменів є профілактика цієї патології. З цією метою покращують умови годування і напування тварини. Уникають тривалого використання одноманітних продуктів, багатих солями (молоко, різні морепродукти, мінеральні добавки і так далі), а також жорсткої питної води. Від годування рибою слід відмовитися (із-за підвищеного вмісту фосфору і магнію). Потрібно уважно стежити за вагою кота.

Раціон збагачують вітамінами, а при годуванні вихованця сухими кормами використовують корми з позначкою «для кастрованих тварин» або «для профілактики сечокам'яного захворювання». 

Для того щоб уникнути сумних наслідків неправильного годування і перегодовування, радимо звернутися за консультацією до ветеринара.

Що стосується догляду, то дбайливий господар повинен стежити, щоб у кота в мисці завжди була достатня кількість питної води. Дуже важливу роль відіграє і якість води. У жорсткій водопровідній воді міститься велика кількість мінералів, зокрема магнію, які і утворюють кристали. Отже, якщо для своїх потреб ви використовуєте воду з бювету або магазину, не забудьте поділитися нею з вашим чотириногим членом сім'ї.

Ми рекомендуємо власникам уважніше відноситися до здоров'я своїх вихованців і швидко реагувати при появі небажаних симптомів, тим самим не допускаючи розвиток серйозної патології, що вимагає серйозного втручання.

Posted in Статті

Комментарии (0)

Добавить комментарии

Вы комментируете как Гость.

Отменить Посылаем я...

Партнери

Ми в соціальних мережах:

Body
Background Color
Text Color
Link Color
Background Image
Slideshow
Background Color
Background Image
Bottom
Text Color
Link Color